Політ крізь століття: Соколине полювання як серце спадщини ОАЕ
8 травня 2025 р.
Копіювати посилання
Джерела
40
Показати джерела в тексті
Novotel-dubai-world-trade-centre
Bookmybooking
Forevertourism
Focus Hidubai
Travelsaga
Twocontinents
Dxboffplan
Arabianbusiness
Experience
Archive Aramcoworld
Dxbnewsnetwork
Dxbnewsnetwork
Uaestories
Uw360
Qatarmarine
Mexicohistorico
Agulhasocean
Gradesfixer
Travelsaga
Resources Enwwf
Propertyfinder
Dubaiasitusedtobe
Magnumphotos
En Wikipedia
Magzoid
Artsandculture Google
Landsurvival
En Wikipedia
En Wikipedia
Alwaslsc
Faris7b Weebly
En Wikipedia
Astrosafe
Uaeerf
Dubai
En Wikipedia
Econstor
Thegentlemansjournal
Uae Platinum-heritage
Uaestories
Уяви собі безкрайній пустельний ландшафт, тишу, яку порушує лише вітер та пронизливий крик хижого птаха високо в небі. Це не просто сцена з фільму; це погляд у саме серце еміратської культури через давню практику соколиного полювання, відому місцевим як Аль Канас або Бізара
[7]
[28]. Більше, ніж просто спорт, соколине полювання — це живий зв'язок із бедуїнською спадщиною, часами, коли ці величні птахи були незамінними партнерами у виживанні на складних пустельних територіях
[3]
[11]
[4]
[30]
[37]. Історично соколи допомагали полювати на життєво важливі джерела їжі, такі як дрохва-красуня (хубара) та лежень, що було критично важливим для прожитку та підтримки традицій гостинності
[1]
[15]
[36][37]. Сьогодні, хоча соколине полювання вже не є необхідним для виживання, воно залишається шанованим традиційним видом спорту, що втілює глибокі культурні цінності, такі як сміливість, терпіння, честь та унікальне товариство між соколярем і птахом[3][11]
[20][37]. Покійний шейх Заїд бін Султан Аль Нахайян, батько-засновник ОАЕ, був палким прихильником, який відстоював соколине полювання як життєво важливий зв'язок із природою та спадщиною[11]
[19][20]. Приєднуйся до нас, щоб дослідити техніки, захопливі змагання та надважливі зусилля зі збереження, які підтримують цю спадщину, визнану ЮНЕСКО, на високому рівні[1][11]
[18][19]
[21]
[24][28].
Величний Мисливець: Символізм та Види
Чому саме соколи? Ці птахи викликають повагу, ними захоплюються за їхню вражаючу красу, шляхетну поставу, неймовірну швидкість та надзвичайно гострий зір[1][3][7][19]. Їхнє значення настільки глибоке, що сокіл гордо красується на державному гербі Об'єднаних Арабських Еміратів, потужному символі сили та спадщини нації[1][3][7][19]. В ОАЕ соколярі традиційно віддавали перевагу двом видам[1][7][15][36]
[33]. Балабан (Falco cherrug), відомий місцевим як Сакр або Хурр (більша самка), ідеально пристосований для полювання на відкритих пустельних просторах[7][15]. Також є сапсан (Falco peregrinus), або Шахін, всесвітньо відомий своєю захоплюючою швидкістю[1][7][15][36][33]. Цікаво, що соколярі часто віддають перевагу самкам (Аль-Хурр для балабанів, Бахрі Шахін для сапсанів), оскільки вони зазвичай більші та сильніші мисливці, ніж їхні самці-партнери (Гармуш для балабанів, Шахін Тіба для сапсанів)[1][7][15]. Хоча традиції міцні, у сучасному соколиному полюванні, особливо на змаганнях, все частіше використовуються потужні гібридні соколи, такі як гібриди кречета та балабана (Gyr-Saker), та чистокровні кречети (Gyrfalcons), яких цінують за їхній потенціал швидкості та сили
[29][36]
[38].
Давнє Мистецтво Навчання (Бізара)
Навчання сокола, або Бізара, — це далеко не просто; це форма мистецтва, побудована на величезному терпінні, емпатії та глибокому зв'язку між соколярем (Саккар) та його птахом[1][3][7]
[9][11]. Цей унікальний зв'язок, заснований на довірі та ніжному поводженні, — це все[9]. Історично ці складні навички передавалися з покоління в покоління, будучи цінним родовим знанням[9][30][37]. Зараз, хоча сімейні традиції продовжуються, спеціалізовані установи, такі як Школа соколиного полювання та пустельної фізіогноміки імені Мохаммеда бін Заїда, також відіграють життєво важливу роль, офіційно навчаючи нюансів поведінки соколів, методів тренування та належного догляду
[23]
[26][37].
У минулому бедуїни вміло ловили диких соколів, переважно балабанів та сапсанів, під час їхньої міграції[7][15][36]. Вони використовували хитрі методи, такі як приманки, сітки, заховані біля джерел води, або навіть ховалися в ямах з голубами-приманками[9][36]. Часто цих диких птахів «позичали» — навчали та полювали з ними протягом сезону, а потім випускали назад у дику природу, демонструючи раннє розуміння збереження[15][29]
[31][36]. Сьогодні все інакше. Через життєво важливі природоохоронні норми вилов диких соколів значною мірою обмежений[29][31]. Переважна більшість соколів, що використовуються зараз, вирощені в неволі, отримані зі спеціалізованих центрів розведення, що є вирішальним зрушенням, яке захищає дикі популяції[1][23][26][28][29].
Саме навчання зазвичай починається, коли соколу близько семи місяців, і може тривати тижнями або навіть місяцями[1][3]
[17]. Арабські соколярі відомі своїми надзвичайно швидкими методами навчання, часто досягнутими завдяки постійній близькості — носінню птаха, розмовам з ним, триманню його поруч[15]. Процес починається з «приручення» (manning), привчання сокола до присутності людини[1]. Ключовим інструментом тут є бурка — м'який шкіряний клобучок, що закриває очі сокола[1][7]
[8][11]
[13][17]. Обмежуючи зір, клобучок допомагає птаху залишатися спокійним та сприйнятливим[8][13][17]. Контрольоване годування використовується для формування залежності та асоціювання соколяра з винагородою[1][15][17].
Далі йде навчання з вабилом, використовуючи тельва або мільва — приманку з пір'я, часто зроблену з крил хубари, яку розгойдують на мотузці[1][7][11][13][29][31]. Це навчає сокола переслідувати, робити ставку (різко пікірувати) та атакувати вабило[1][8][11][13]. Коли сокіл успішно ловить його, соколяр винагороджує його їжею, закріплюючи поведінку та нарощуючи м'язи[1][8]
[10][13][17][29][31]. Сучасне навчання іноді навіть включає дрони або радіокеровані літаки, щоб ще більше розвинути навички сокола[1][29]. Кінцева мета — навчити сокола ефективно ловити здобич, традиційно не вбиваючи її, що дозволяє здійснити забій халяль[1][4]. Основне традиційне спорядження включає бурку (клобучок), манкалу (захисну рукавицю), вакер (сідало) та опутенки (ремінці на лапах), тоді як сучасні технології додають GPS-трекери для безпеки та моніторингу[1][3][7][8][11][19][29][30].
Від Полювання до Спорту: Сучасні Змагання з Соколиного Полювання
Хоча його коріння сягає виживання, соколине полювання в ОАЕ витончено перетворилося на престижний та захопливий сучасний спорт, який шанується в усьому суспільстві[1][3][7][9]. Ці змагання, які зазвичай проводяться в прохолодні зимові місяці у приголомшливих пустельних декораціях, є сліпучими демонстраціями швидкості, спритності та неймовірного зв'язку між соколярем та соколом[1][3]. Вони приваблюють учасників та захоплених глядачів з усіх куточків світу[3].
Однією з найяскравіших перлин у календарі соколиного полювання є Чемпіонат Фазза з соколиного полювання, що проводиться щорічно в пустельній місцевості Аль-Рувайя в Дубаї[3][17][38]
[32]. Організований Центром спадщини Хамдана Бін Мохаммеда (HHC), цей захід користується потужною підтримкою керівництва Дубая, особливо Його Високості шейха Хамдана бін Мохаммеда бін Рашида Аль Мактума, наслідного принца Дубая[38]
[39]. Чемпіонат — це не лише престиж; він може похвалитися значними призовими фондами: у минулі сезони було розподілено суми, як-от 47 мільйонів дирхамів ОАЕ, що приваблює найкращих соколярів та їхніх цінних птахів[38]. Новий кубок з призовим фондом у 2,8 мільйона дирхамів ОАЕ ще більше підвищує ставки[39].
Найпоширенішим форматом змагань є захопливі перегони Тельва[38][32]. Тут час польоту соколів фіксується, коли вони летять на встановлену дистанцію, зазвичай 400 метрів, прямо до свого соколяра, який розмахує вабилом (Тельва) на фінішній лінії[1][38]. Швидкість — це все, а переможні часи часто становлять вражаючі 17-18 секунд[38]. Точність забезпечується сучасними технологіями, такими як електронні системи хронометражу та смарт-кільця, надягнуті на соколів[32]
[40].
Для забезпечення справедливості та демонстрації різноманітних навичок, змагання включають численні категорії[38][33]. Вони часто охоплюють дивізіони за власністю (шейхи, громадськість, юніори, учасники з країн РСАДПЗ), віком сокола (Фарх для птахів віком до одного року, Джирнас для старших птахів) та конкретним видом або породою (Чистокровний Балабан, Чистокровний Сапсан, Чистокровний Кречет, різноманітні гібриди, такі як Гір Шахін або Гармуша)[38][32][33][39][40]. Існують навіть захопливі категорії, як-от Соколине полювання з радіокерованими літаками (RC Airplane Falconry), що перевіряють витривалість на довших дистанціях[40]. Окрім Чемпіонату Фазза, престижні змагання з соколиного полювання також є яскравою подією таких заходів, як Міжнародна виставка мисливства та кінного спорту в Абу-Дабі (ADIHEX)[3]
[14]. Це поєднання давньої майстерності та сучасного спортивного видовища підтримує яскравість традиції[1][3][38][32][40].
Охоронці Спадщини: Збереження та Охорона Спадщини
ОАЕ не просто святкують соколине полювання; вони активно лідирують у світі в захисті як соколів, так і їхнього природного середовища, і це зобов'язання глибоко вкорінене у баченні покійного шейха Заїда бін Султана Аль Нахайяна[1]
[2][3][11]
[16][19]. Він розумів критично важливий баланс, необхідний між збереженням цієї глибокої культурної традиції та забезпеченням екологічної відповідальності[2][11][16]. Ця відданість продовжується сьогодні через численні новаторські ініціативи[1][3][11][16][19].
Флагманською ініціативою є Програма шейха Заїда з випуску соколів (SZFRP), заснована в 1995 році[1][2][3]
[34]
[6][11][16][4][19]. Ця програма реабілітує соколів, часто тих, що використовувалися під час мисливського сезону, або інших, що потребують догляду, та випускає їх назад на природні міграційні шляхи через Центральну Азію та за її межами[34]
[5][6]
[22]
[25]
[27]. Керована Агентством з охорони навколишнього середовища Абу-Дабі (EAD), Міжнародним фондом збереження дрохви-красуні (IFHC) та Соколиною лікарнею Абу-Дабі (ADFH), вона успішно випустила понад 2274 балабанів та сапсанів станом на середину 2024 року[34][5][25]. Кожен птах проходить ретельні перевірки здоров'я та реабілітацію перед випуском, і багато з них оснащуються супутниковими трекерами для моніторингу їхніх подорожей та виживання, надаючи безцінні дані для науки про збереження[34][5][6][7][16][22][27].
Центральне місце в цих зусиллях посідає Соколина лікарня Абу-Дабі (ADFH), найбільший у світі заклад, присвячений охороні здоров'я соколів, заснований у 1999 році[2][3][9][11][19]. Вона пропонує ветеринарні послуги найвищого рівня, проводить життєво важливі дослідження, керує програмами розведення та надає необхідну медичну допомогу для SZFRP[2][3][5][6][8][13][29]. ADFH також приймає відвідувачів, просвічуючи громадськість щодо добробуту соколів[9][17]. Поряд із медичним обслуговуванням світового класу, програми розведення в неволі є надзвичайно важливими, забезпечуючи стале джерело соколів для спорту та зменшуючи тиск на дикі популяції[1][23][26][28]. Суворі правила, включаючи соколині паспорти, запроваджені ОАЕ, регулюють торгівлю та транспортування, доповнені міжнародною співпрацею, як-от проекти зі зменшення ризиків від ліній електропередач для соколів у Монголії[1][5][17][19][29][34]
[35].
Збереження поширюється і на здобич соколів, особливо на дрохву-красуню (хубару), класифіковану як Вразливий вид через втрату середовища існування та минулий тиск[10][14][16][34]. Міжнародний фонд збереження дрохви-красуні (IFHC), що базується в Абу-Дабі, очолює глобальні зусилля, керуючи величезними центрами розведення в неволі в ОАЕ та за кордоном
[12][14][34][5][10]. З 1998 року IFHC випустив понад півмільйона вирощених у неволі хубар назад у дику природу в 17 країнах, що є монументальним зусиллям для відновлення популяцій[12][14][16]. Залучення соколярів як партнерів стало ключем до цього успіху[10][23][26].
Збереження самої спадщини є першочерговим завданням. Клуб соколиних Еміратів (EFC), заснований у 2001 році, пропагує стале та етичне соколине полювання, організовує заходи, такі як ADIHEX, та підтримує дослідження та освіту[20][23][26][28][30]. ОАЕ також очолили успішні багатонаціональні зусилля щодо внесення соколиного полювання до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, визнаючи його глобальну культурну цінність[1][11][18][21][23][24][26][28][30]. Соколине полювання залишається вплетеним у тканину еміратського життя, представлене на святах, у мистецтві та освітніх програмах, забезпечуючи, щоб ця давня практика продовжувала надихати майбутні покоління[2][11][19][23][26][35][37]. Завдяки науці, регулюванню, програмам розведення та культурному просуванню ОАЕ оберігають цей дорогоцінний зв'язок зі своїм минулим та забезпечують його політ у майбутнє[2][3][10][11][20][28][34].
Спробуйте безкоштовно